Церква і війна: як довго ще існуватиме українська церква в окупованому Криму?

Планомірне знищення Української православної церкви Київського Патріархату (сьогодні ПЦУ) в Криму почалося відразу після незаконної анексії півострова Російською федерацією. Церква та її очільник архієпископ Климент публічно засудили російську агресію в Криму, брали участь у захисті українських військових частин під час окупації та стали єдиним осередком українства, який зберігся після 2014 року. За майже 6 років окупації Криму відбувалися залякування священників та розмови з ними щодо «співпраці» на російські спецслужби, численні суди та юридичний тиск, фізичні перешкоджання та захоплення храмів з викраданням церковного майна. Правозахисники та релігієзнавці переконані, що Кремль порушує в окупованому Криму основоположні релігійні права людини та чинні міжнародні документи, що їх захищають.

Архієпископ Климент біля української військової частини. Фото А.Ковальського

Архієпископ Климент біля української військової частини. Фото А.Ковальського

Управління Кримської Єпархії УПЦ КП у 2014 році принципово відмовилось від перереєстрації в Криму за російським законодавством, – країни, що незаконно анексувала кримський півострів. Фактично, ця відмова стала приводом для переслідування священнослужителів і віруючих УПЦ КП та захвату майна церков, що діяли і діють на тимчасово окупованій території згідно чинного законодавства України.

 

Наслідком тиску на релігійну громаду протягом років тимчасової окупації території Криму стало різке зменшення парафій  та священиків УПЦ КП. До окупації на Кримському півострові налічувалось 49 релігійних громад (парафії, місії, братства, монастир), наразі залишилось – 7. А з 23 священнослужителів на півострові продовжують свою роботу лише 4.

 

Д О В І Д К А

надана Кримською Єпархією Української православної церкви КП (ПЦУ)

Станом на 27.02.2014р.

 

СТАНОМ на 01.11.2019р.
Релігійні організації Майно Священники Релігійні організації Майно Священники
 

49

 

27

 

23

 

7

 

14

 

4

 

Проаналізуємо факти, що свідчать про утиски української церкви в Криму

Однією з форм утисків УПЦ Київського патріархату в Криму стало вилучення приміщень церкви. Ще в 2014 році УПЦ КП позбавили мінімум двох храмів у Криму. Протягом останніх двох років церква веде боротьбу за головне приміщення – Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира і Ольги, а також і за інші приміщення, розташовані в Сімферополі за адресою Севастопольська, 17. Дані приміщення ще 16 травня 2001 року постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим було передано Кримському Єпархіальному управлінню УПЦ КП. Приміщення загальною площею 1475,7 кв.м були передані церкві в безоплатне користування до 2050 року.

З березня 2014 року окупаційна кримська влада з порушенням норм міжнародного та українського законодавства стала розпоряджатися державною, комунальною та приватною власністю. 18 квітня 2014 року Владімір Константінов (на момент анексії очолював Верховну раду АРК) постановою № 2059-6/14 вносить зміни до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16 травня 2001 року № 1801-2/01 «Про передачу Кримському Єпархіальному Управлінню Української Православної Церкви Київського Патріархату частини будівлі, розташованої на вул. Севастопольській, 17, в м Сімферополі». Зрозуміло, Україна не давала згоди на такі зміни, в зв’язку з чим, такі дії є незаконними. Цією постановою передається Кримському Єпархіальному Управлінню УПЦ КП все теж майно площею 1475,7 кв.м, по вул. Севастопольській, 17, у Сімферополі в оренду до 2050 року, але з визначенням ставки орендної плати за певною методикою розрахунку.

01.06. 14 р. в селі Перевальне Сімферопольського району відбувся захват храму Покрови Пресвятої Богородиці. У травні 2017 року стало відомо, що приміщення, де знаходився цей храм передано УПЦ Московського патріархату.

З червня 2014 р. також припинив своє існування храм апостолів Петра і Павла  і святителя Миколая Чудотворця, що знаходився у м. Севастополі. Протягом певного часу його настоятель проводив богослужіння  у своїй власній квартирі, але «спілкування» з представниками ФСБ та законодавчі зміни прийняті Парламентом РФ (так звані «закони Ярової» – 06.07.16 № 374-ФЗ «Про внесення змін до Федерального закону Про протидію тероризму і окремі законодавчі акти Російської Федерації в частині встановлення додаткових заходів протидії тероризму і забезпечення громадської безпеки» та  06.07.16 № 375-ФЗ «Про внесення змін до Кримінального кодексу Російської Федерації і Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації в частині встановлення додаткових заходів протидії тероризму та забезпечення громадської безпеки», що вступили в дію 20 липня 2016 року. Відповідно до нових законодавчих змін проповідування, молитва повинні здійснюватися виключно у спеціально відведених місцях. Порушення цієї норми тягне за собою кримінальну відповідальність) призвели до того, що релігійна громада припинила своє існування.  

У 2015 р. «Міністерство майнових і земельних відносин Республіки Крим» продовжило тиск на релігійну громаду УПЦ КП, суттєво підвищивши орендну плату за користування нерухомим майном в м. Сімферополі по вул. Севастопольській 17-А, де знаходились Кримське єпархіальне управління, Кримський православний духовний центр, а також  кафедральний собор Святих рівноапостольних Володимира та Ольги, та розпочали судовий процес по виселенню КПДЦ.

Але найголовніше «нововведення» – це розрахунок орендної плати. Кримська влада встановила орендну плату в 90906,62 руб за місяць. До 2014 року УПЦ КП користувалася приміщеннями безкоштовно. Представники УПЦ КП неодноразово зверталися до кримській владі про збереження колишніх умов оренди (тобто безкоштовне користування), оскільки платити такі гроші церква не може. (Більше інформації можна дізнатися з моніторингів Кримської правозахисної групи (https://crimeahrg.org/uk/category/monitor-3/)

Крім того, в травні 2015 року, так зване «Міністерство майнових і земельних відносин Криму» організувало проведення торгів у формі аукціону на право укладення договору оренди на частину приміщень, які перебували в користуванні УПЦ КП, а саме Кримського Православного Духовного Центру. Йдеться про частину цього майна площею 112,6 кв.м на першому поверсі будівлі за адресою вул. Севастопольська 17, Сімферополь. В результаті аукціону переможцем стало суспільне некомерційне рух сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в Республіці Крим “РОЗУМ», що займається консультуванням у сфері бізнесу. Таким чином, представники даного руху повинні зайняти частину приміщень, які знаходяться в тій же будівлі, де і УПЦ КП. Кримське «міністерство» повідомило представників УПЦ КП про те, що 21 серпня 2014 року закінчився термін оренди частини приміщення в 112,6 кв.м на першому поверсі будівлі за адресою вул. Севастопольська 17. Однак повідомлено про це було вже у 2015 році – після проведеного аукціону.

Представники УПЦ КП звернулися до Арбітражного суду Криму, щоб визнати недійсним рішення кримського «міністерства» щодо частини приміщення в 112,6 кв.м, яке з 2004 року знаходиться в користуванні УПЦ КП. Однак «Міністерство майнових і земельних відносин Криму» подало зустрічний позов. У цьому позові «міністерство» вимагає не тільки звільнити частину приміщень УПЦ КП (112,6 кв.м на першому поверсі) для передачі її громадському некомерційному руху «РОЗУМ» (ОНД), але також стягнути з представника УПЦ КП неустойку за «безпідставне користування майном за період з 21 серпня 2014 року по 30 вересня 2015 року » в сумі 591128,65 руб.

21 січня 2016 року було розміщено повний текст рішення «Арбітражного суду» (на 16 аркушах). Всі позовні вимоги представників УПЦ КП суд залишив без задоволення, зате зустрічну позовну заяву «кримського міністерства» суд задовольнив. У підсумку, суддя І.А. Соколова зобов’язала не тільки звільнити приміщення площею 112,6 кв.м на першому поверсі будівлі за адресою вул. Севастопольська 17, міста Сімферополя, а й стягнути з Кримського православного духовного центру неустойку в сумі 591128,65 руб. Крім того, суд вирішив стягнути з Центру в «дохід федерального бюджету» судові витрати з розгляду зустрічного позову в розмірі 16383 руб.

«Такі матеріальні санкції і спроби вилучити частину приміщень УПЦ КП є серйозною загрозою для існування церкви в Криму. Крім того, якщо частина приміщень (йдеться про 112,6 кв.м) займають ОНД «РОЗУМ», то бізнес-консультанти будуть проходити постійно через приміщення Собору. Крім того, саме на цих квадратних метрах зосереджені всі комунальні комунікації самої будівлі», – вважає архієпископ Климент.

У 2016 р. Кримське єпархіальне управління УПЦ КП за рішенням «Арбітражного суду Республіки Крим» позбавили частини приміщення в центрі Сімферополя.  14.07. 16 р. «Апеляційний суд Севастополя» зобов’язав Кримську єпархію УПЦ КП сплатити «Міністерству майнових і земельних відносин Республіки Крим» півмільйона рублів штрафу і звільнити 112 кв. м на першому поверсі Кафедрального собору в Сімферополі.

08 листопада 2016 р. представники «Фонду майна Криму» намагалися опечатати перший поверх Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги УПЦ КП. Архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент закликав світову спільноту захистити національні, культурні та релігійні права громадян України в Криму.

31 серпня 2017 р. російські силовики блокували кафедральний собор в місті Сімферополь, судові пристави незаконно вилучили церковне майно з храму – хрести, ікони, церковний посуд. Під час проникнення приставів до собору архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент отримав тілесні ушкодження.  Скарга на дії  приставів була  спрямовано до місцевої «поліції», яка не знайшла складу злочину у їх діях, оскарження в судовому порядку виявилось безрезультатним.

05.02.19 р. на адресу УПЦ КП в м. Сімферополі надійшов лист від «Міністерства майнових та земельних відносин Республіки Крим» про дострокове розірвання угоди оренди на приміщення, де знаходиться кафедральний собор святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги. Підставою для виселення стала відсутність перереєстрація релігійної громади згідно з вимогами законодавства РФ. У листі окупаційна влада вимагає від архієпископа Сімферопольського і Кримського Української православної церкви (ПЦУ) Климента у 20–денний термін підписати погодження на дострокове розірвання угоди про оренду, та протягом наступних 10 днів звільнити будівлю. Через місяць на автовокзалі в м. Сімферополі російські силовики затримали архієпископа Климента – він планував виїхати в Ростов-на-Дону до українського політв’язня Павла Гриба для здійснення релігійних обрядів (сповідання, причастя). Його протримали у двох відділках поліції понад 6 годин і відпустили.

У березні 2019 р. «Міністерство майнових відносин Республіки Крим» звернулось до суду з позовом щодо дострокового розірвання договору оренди на приміщення у Сімферополі, у якому знаходиться кафедральний собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги. Підставою називається борг у сумі 2,95 грн. та пеня у сумі 5, 24 грн., що нібито виник з 2016 року. Владика Климент стверджує, що заборгованість відсутня і на це є платіжні документи.

Також у березні стало відомо, що на земельній ділянці, яка була виділена Кримській єпархії УПЦ КП у 2013 році під будівництво Кафедрального Собору в ім’я Христа Спасителя Української Православної Церкви Київського Патріархату, розпочались незаконні будівельні роботи. Ділянка  знаходиться на вулиці Київській у м. Сімферополі. Зараз там ведуться роботи з геодезії,  працює техніка, завезені будівельні матеріали. розпочаті роботи із будівництва храму – але якого, не відомо, раніше на цю земельну ділянку претендувала ФСБ РФ.

«У 2015 році я отримав лист від окупаційної адміністрації м. Сімферополь, де зазначено: «Прошу відповідно до Земельного кодексу Російської Федерації передати право користування на земельну ділянку шляхом добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою, наданого під будівництво собору, з метою надання відповідної земельної ділянки УФСБ Росії по Республіці Крим і міста Севастополя для будівництва багатоквартирних житлових будинків»,- повідомив ЗМІ Климент.

29.03.19р. окупаційна «влада Республіки Крим» направила позов до суду з вимогою звільнити будівлю в центрі Сімферополя, яке зараз займає нова українська церковна структура – Православна церква України (ПЦУ), оскільки воно знаходиться в «державній власності». Своє рішення окупаційна влада також обґрунтовує тим, релігійна організація досі не перереєструвалася, а тому знаходиться поза правовим полем Російської Федерації.

23 квітня 2019р. задля збереження релігійної громади архієпископом Сімферопольським і Кримським, було прийнято рішення зареєструвати окрему релігійну організацію з назвою «Український православний прихід святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги» згідно з російським законодавством,  але так зване «Управління Міністерства юстиції РФ по Республіці Крим» тричі відмовило йому в реєстрації церковного приходу в місті Сімферополі.

У червні підконтрольний Москві «суд» у Криму ухвалив рішення відібрати в Кримської єпархії Православної церкви України її головний храм, кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в будівлі якого також працює єпархіальне управління. За рішенням «суду» будівля має бути передана в користування так званому «Міністерству майнових та земельних відношень», Кримська єпархія ПЦУ також має сплатити судові збори у сумі 12 тисяч рублів (нині це майже 5 тисяч гривень). Наступного місяця з Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги Української православної церкви (ПЦУ) в м. Сімферополі було викрадено  церковне майно. Кількома тижнями раніше, без відома Кримської єпархії ПЦУ, будівельники розібрали дах, що призвело до затоплення церковного приміщення та псування майна, довкола будівлі встановили паркан, витягли вікна та двері. Всі ці «ремонтні» роботи проводяться за вказівкою окупаційної влади, а саме так званого «Міністерства майнових та земельних відносин Республіки Крим».

Кримська єпархія ПЦУ звернулася до суду РФ з касаційною скаргою на рішення кримського «суду» щодо відбирання майна у релігійної громади та передачі його так званому «Міністерству майнових відносин Республіки Крим». З вересня 2019 року в Арбітражному суді Центрального округу м. Калуга РФ розпочався розгляд касаційної скарги. 14 листопада 2019 року Арбітражний суд Центрального округу м. Калуга відхилив касаційну скаргу Управління Кримської Єпархії ПЦУ, духовенство зобов’язали звільнити  приміщення Кафедрального собору у м. Сімферополі протягом 5 днів.

У серпні понад півсотні парафіян-кримчан Кафедрального Собору рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської Єпархії ПЦУ (УПЦ) (м. Сімферополь, АР Крим, Україна) написали Звернення до Комітету з прав людини ООН, в якому виклали інформацію про утиски церковної громади та порушення права на віросповідання. 06.09.2019 р. Комітет з прав людини ООН звернувся з вимогою до РФ: «Не виселяти громаду з храму в Сімферополі». 20.09.2019 Комітет ООН з прав людини знову зажадав від Російської Федерації утриматися від виселення релігійної громади Православної церкви України з кафедрального собору Св. Рівноапостольних князя Володимира і Княгині Ольги в Сімферополі. Влада Криму стверджує, що не отримувала рекомендацій ООН щодо храму ПЦУ в Сімферополі.

06.11.2019 так званий «Євпаторійський міський суд» (суддя – Лобанова Г.Б.) виніс заочне рішення про знесення храму Управління Кримського Єпархії Української православної церкви (ПЦУ) у м. Євпаторія. При цьому в рішенні зазначено, що демонтаж релігійної споруди повинна здійснити громада цього ж храму.

Судова повістка

Судова повістка

документи з соцмережі речника ПЦУ Євстратія Зорі

документи з соцмережі речника ПЦУ Євстратія Зорі

https://www.facebook.com/yevstr/posts/2533524126695856

7 грудня стало відомо, що приміщення кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги у кримському Сімферополі обікрали. Про це повідомив ЗМІ архієпископ ПЦУ Климент.

«Коли мене не було в Криму, робітники, що займаються ремонтом, нас обікрали. Крадіжка сталася на другому поверсі. Незаконно були виламані двері, старі дерев’яні, під виглядом ремонту, що встановлюються нові. З другого поверху вкрадена радіоапаратура. Сьогодні вранці я заявив виконробу, щоб мені повернули апаратуру. Він мене послав», – розповів Климент.

Протягом усіх років окупації, щоразу, як відбувалися утиски, напади, пограбування, суди, що стосувалися УПЦ архієпископ Климент інформував про ці факти українські органи влади, президентів, громадськість письмово (зверненнями), проводив особисті зустрічі та проводив численні прес-конференції. Ми скерували звернення до українських чиновників від газети «Кримська світлиця» та поставили їм 5 запитань, власне, щоб краще розуміти, що ними здійснено, або не здійснено у межах своїх повноважень за неповних 6 років.

  1. Які заходи здійснюються Кабінетом Міністрів України щодо захисту прихожан, віруючих та священників Кримської Єпархії Православної Церкви України (Українська Православна Церква)?
  2. Які нормативно-правові акти були ініційовані Кабінетом Міністрів України щодо захисту прав релігійних громад, що здійснюють церковну діяльність на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя?
  3. Чому Кабінетом Міністрів України не прийняті зміни та доповнення до Проекту Постанови КМУ від 31 січня 1996 року №143 «Про передачу нерухомого майна військових містечок, які звільняються Чорноморським флотом, у власність Автономної республіки Крим та у власність м. Севастополя» та не прийнята Постанова КМУ передати безоплатно у власність Управління Кримської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату будівлю № 1 військового містечка № 119, розташованого по вул. Севастопольська, 17, кв. № 548 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим», пропозиції яких були запропоновані та направлені Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим щодо вирішення питання захисту існування Кримської Єпархії УПЦ КП (нині Кримська Єпархія ПЦУ (УПЦ) на тимчасово окупованій території АР Крим? (Пропозиції щодо вирішення цього питання були направлені листами Представництва Президента в АР Крим за №01/354/01-08 від 14 липня 2015 року до Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, за №01/281/01-08 від 29 травня 2015 року до Віце-прем`єр міністра – Міністра культури України, за №01/199/01-08 від 29 квітня 2016 року до Прем`єр-міністра України). Окрім цього в 2018 році з цього питання було дано доручення Президента України до Кабінету Міністрів України (Лист до Президента України Архієпископа Сімферопольського і Кримського КЛИМЕНТА від 19 травня 2018 року за №01/02-08).
  4. Чи були звернення Кабінету Міністрів України до правоохоронних органів щодо захисту державного приміщення розташованого по вул. Севастопольська, 17, в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, що знаходиться в оренді Кримської Єпархії УПЦ КП (нині Кримської Єпархії ПЦУ (УПЦ), у зв’язку із захопленням його російськими так званими органами влади «Республіка Крим» та так званими рішеннями окупаційними судами Російської Федерації?
  5. Як планується вирішувати питання захисту прав віруючих та захисту державного приміщення, що знаходиться в оренді Кримської Єпархії УПЦ КП (нині Кримської Єпархії ПЦУ (УПЦ) в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим?

Витяги з документів наводимо нижче:

У Міністерстві закордонних справ України підкреслили, що 22 грудня 2018 року Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію щодо кримського питання 73/263 «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим місті Севастополь (Україна)», в якій засуджується тиск, що чиниться на релігійні громади, зокрема, представників УПЦ КП та представників інших конфесій.

Також, до ситуації зі знищенням храмів було привернуто увагу у Вашингтоні, в  липні 2019 року під час Другої міністерської зустрічі зі сприяння свободі релігій та у листопада цього року на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

Документ Міністерства закордонних справ України

Документ Міністерства закордонних справ України

Документ Міністерства закордонних справ України

Документ Міністерства закордонних справ України

Міністерство культури України наголосило, що на сьогодні, у чинному законодавстві відсутні механізми для передачі частини майнового комплексу по вул. Севастопольській у власність ПЦУ, і Мінкультури не має жодних можливостей вирішити це питання самостійно. Однак, наприкінці, чиновники пропонують розробити проект «спеціального політичного рішення», яке уможливить вирішення питання передачі майна. Закономірно виникає запитання: «Чому, майже за 6 років анексії Криму, такого «політичного рішення» й досі немає»?

Документ Міністерства культури України

Документ Міністерства культури України

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зазначили, що відсутнє законодавство щодо прийняття рішень про розпорядження майном, що належить Автономній республіці Крим.

Документ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Документ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України у листі зазначило, що, оскільки Верховна Рада Автономної Республіки Крим  припинила своє існування, то внесення змін в постанову Кабміну є неможливим.

Документ Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України

Документ Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України

У Міністерстві юстиції акцентували увагу, що у Європейському суді  з прав людини перебуває 5 міждержавних справ проти Росії. І в одній зі справ заявлені скарги щодо переслідування та утисків релігійних організації в Криму.

 

Документ Міністерства юстиції

Документ Міністерства юстиції

І на завершення відповідь від Управління документування службової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, які повідомляють, що з 2014 по 2019 роки листи від КМУ щодо захисту державного приміщення, розташованого у Сімферополі, за адресою вул. Севастопольська, 17 (Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира і Ольги) не надходили(!) та не обліковувалися(!). Тобто, факти переслідування релігійних громад, захоплення майна церкви, захоплення храмів не зафіксовані, і відповідати за це ніхто не буде?

Документ Міністерства внутрішніх справ України

Документ Міністерства внутрішніх справ України

Показовим також є той факт, що у своїх відповідях чиновники проігнорували останнє запитання «Як планується вирішувати питання захисту прав віруючих та захисту державного приміщення, що знаходиться в оренді Кримської Єпархії УПЦ КП (нині Кримської Єпархії ПЦУ (УПЦ) в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим?». Це свідчить про те, що планів захищати українську церкву в анексованому Криму та власність церкви у влади немає. Також, це означає, що архієпископ Климент та прихожани Української православної церкви залишилися один на один із репресивною російською (читай, совєцькою) машиною в Криму.

У тому,  що переслідування релігійних громад продовжиться та будуть створені додаткові системи контролю та тиску сумніватися не доводиться, адже Росія – як держава–окупант завжди витискала і витискатиме/знищуватиме «незгодних» з її політикою, особливо, якщо можна було ще й забрати майно. Для української влади відстояти та захистити церкву та майно – це своєрідний тест на зрілість. Але чи пройде вона його з гідністю?

 Матеріал підготувала Олена Халімон