Окупована освіта: проблеми та шляхи їх розв`язання

Окупована освіта: проблеми та шляхи їх розв`язанняРосійська Федерація, від самого початку окупації Кримського півострову, сконцентрувала значні зусилля на забезпеченні повної інтеграції освітнього простору Криму в освітній простір РФ. Відповідні процеси від початку супроводжувались русифікацією системи освіти в Криму.

05. 2014 року Президентом РФ було підписано Федеральний закон № 84-ФЗ «Про особливості правового регулювання відносин у сфері освіти в зв’язку з прийняттям в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб’єктів – Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя та про внесення змін до Федерального закону «Про освіту в Російській Федерації».

Вказаним законом українське законодавство у сфері освіти замінено на російське, українські освітні і освітньо-кваліфікаційні рівні замінено освітніми і освітньо-кваліфікаційними рівнями РФ. У зв`язку з вищезазначеними нововведеннями були вилучені всі українські підручники, зі шкільної програми зник предмет «Історія України», а українська мова та література викладаються як шкільний предмет лише обмеженому колу дітей, або ж навчання проводиться факультативно. Про скорочення шкіл та класів з українською мовою навчання свідчить навіть статистика окупаційної влади.

У 2013/2014 р на півострові функціонувало 8 україномовних шкіл (7 в АР Крим та 1 в м. Севастополі), а вже на 2019 – жодної. Щоправда окупаційна влада заявляє, що школа № 20 м. Феодосії, є україномовною, але за даними Кримської правозахисної групи, що базуються на інформації батьків, чиї діти навчаються в цьому навчальному закладі, навчання з усіх предметів ведеться російською мовою. Українська мова залишилась тільки як окремий предмет  і лише в деяких класах.

Кричуща ситуація і з україномовними класами. У 2013/2014 навчальному році їх налічувалося 879, а вже у 2018/2019 лише тільки 5. Тобто,  у 2018/2019 навчальному році із 200,7 тисяч учнів на Кримському півострові 194,4 тисячі (96,7%) отримують освіту російською мовою, 249 учнів – українською мовою (0,2%).

Вчителям історії, української мови та літератури, довелося перевчитися на викладання інших предметів, або ж звільнитися зі шкіл.

 

Визначимо основні причини, що виникли в наслідок збройної агресії РФ проти України, та призвели до обмеження рівних можливостей у реалізації освітніх прав громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя в інших регіонах України:

– відсутність у дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, можливості навчатися українською мовою;

– закриття на тимчасово окупованих територіях України шкіл та класів з українською мовою навчання;

– вилучення органами окупаційної влади навчальної дисципліни – «Історія України», зі шкільної програми, та край обмежено часи на викладання українська мова й українська література;

– відсутність на тимчасово окупованих територіях України навчальних матеріалів та вчителів-предметників для підготовки дітей до складання зовнішнього незалежного оцінювання (далі – ЗНО) та отримання документа про здобуття відповідного освітнього рівня;

– недійсність, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» та Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», освітніх документів (атестатів за 9, 11 класи, дипломів, тощо), що отримують діти, які проживають на тимчасово окупованих територіях України;

– додаткове навантаження на дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях України і бажають отримати освітні документи українського зразка, не відповідає стандартам України щодо допустимого навантаження на дітей відповідного віку;

– необхідність перетину контрольних пунктів в’їзду-виїзду (зокрема, щоб здати ДПА, ЗНО або ж екзамени);

– необхідність  здачі державної підсумкової атестації для дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, при цьому результати ДПА не враховуються під час виставлення річних оцінок із навчальних предметів;

– відсутність зручного транспортного сполучення тимчасово окупованих територій України з іншими регіонами України.

 

Для розуміння того, чи володіє достатньою інформацією Міністерство освіти та науки України для того, щоб реалізовувати політики у сфері освіти з урахуванням окупованих територій газета «Кримська світлиця» звернулася до відомства із запитами, на які отримала наступні відповіді:

 

Запитання: Чи здійснюється Міністерством моніторинг щодо стану та якості освіти на тимчасово окупованій території України АР Крим та м. Севастополя, зокрема мілітаризації освіти та її вплив на свідомість дітей?

Відповідь: (відповіді МОН №1/11-9645 від 04.11.2019 р.)

Міністерством освіти і науки України, на підставі чинного законодавства, не здійснюється моніторинг стану та якості освіти на тимчасово окупованій території України АР Крим та м. Севастополя.

 

Запитання: Чи подавалися Міністерством клопотання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з подальшим відкриттям кримінального провадження щодо порушення прав дітей, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя, на отримання освіти українською мовою, відповідно до Рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі від 19 квітня 2017 року?

Відповідь: (відповіді МОН №1/11-9645 від 04.11.2019 р.)

Міністерством освіти і науки України  клопотань про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з подальшим відкриттям кримінального провадження щодо порушення прав дітей, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя, на отримання освіти українською мовою, відповідно до Рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі від 19 квітня 2017 року не подавалось.

 

Запитання:  Кількість  дітей, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя, що вступили до закладів вищої освіти за спрощеною системою через освітні центри «Крим-Україна» з розбивкою по закладам вищої освіти та рокам вступу за наданою таблицею.

Відповідь: (відповідь МОН №3.4.4/133-19 від 06.11.2019 р.)

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» розроблено Порядок прийому для здобуття вищої освіти та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України, яким визначено особливості отримання документів про загальну середню освіту та особливості умов прийому для здобуття вищої та професійно – технічної особам, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.

Для організації прийому на навчання для таких осіб у 2019 році, як і під час вступної кампанії 2016, 2017, 2018 років, працювало 35 освітніх центрів «Крим-Україна» на базі уповноважених закладів вищої освіти в містах: Дніпро, Запоріжжя, Київ, Львів, Миколаїв, Харків, Херсон, Одеса.

Особливості отримання документів про українську освіту  та особливості прийому до ЗВО полягають у тому, що особа, яка не мала документу про повну загальну середню освіту державного зразка, повинна була звернутися до одного з освітніх центрів для проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та вступу до вишу за спрощеною процедурою. Такі вступники мали скласти два іспити державної підсумкової атестації: українська мова та історія України, а також один вступний іспит  – профільний, що встановлював заклад. Після цього вступники отримували у загальнооствітньому закладі освіти тимчасову довідку, які протягом трьох місяців буде замінено на документ про освіту державного зразка.

В наказах про зарахування прізвища вступників шифрувалися.

Вступники, які проживали в окупованому Криму, мали право вступати до уповноважених ЗВО на місця державного замовлення  в межах встановлених квот (20%).  У 2019 році така квота становила понад 2600 місць.

Через освітні центри «Крим-Україна» вступили до вишів України у 2016 р. – 153 особи, у 2017 р.  – 204, у 2018 – 254, у 2019 – 265.

 

Запитання: Кількість дітей, які проживають на тимчасово окупованій території України АР Крим та м. Севастополя, та навчаються за дистанційною/екстернатною формою навчання в закладах освіти інших регіонів України. Інформацію просимо надати в розрізі по регіонам і рокам, починаючи з 2016 року.

Відповідь: (відповіді МОН №4/2896-19  від 04.11.2019 р.) Збір статистичної інформації щодо здобуття освіти за дистанційною формою навчання здійснюється з 2016/2017  навчального року. Так у 2016/2017 за дистанційною формою навчалися 1293 учні, у 2017/2018 навчальному році – 3050, а у 2018/2019 – 5535 учнів.

 

Запитання: Чи розроблені вашим відомством і чи запроваджуються у закладах освіти  програми, направлені на соціально-психологічну адаптацію та інтеграцію в українське суспільство, дітей/молоді, які проживають на тимчасово окупованих територіях? Якщо так, то що це за програми (назвіть) і в яких навчальних закладах або закладах вищої освіти вони вже впроваджені?

Відповідь: (відповіді МОН №4/2896-19  від 04.11.2019 р.) У системі освіти відповідно до ст. 76 Закону України «Про освіту» діє психологічна служба. Для фахівців цієї служби розроблена корекційно-розвиткова програма «Безпечний простір». Мета програми: підвищення стійкості до переживання наслідків стресу дітей дошкільного, молодшого шкільного віку та підлітків після психотравмуючих подій.

 

Запитання: Кількість виданих дітям, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя, та завершили навчання на дистанційній/екстернат ній формі у закладах освіти в інших регіонах, свідоцтв про завершення 9 та 11 класів? Інформацію просимо надати з розбивкою по рокам.

Відповідь: (відповіді МОН №4/2896-19  від 04.11.2019 р.) Згідно статистичної звітності у 2015/2016 навчальному році 1419 осіб, які здобували освіту екстерном , отримали свідоцтва про базову загальну середню освіту, у 2016/2017 – 2014 учнів, у 2017/2018 – 2480 учнів, а у  2018/2019 – 2457. Свідоцтва про повну загальну освіту у 2015/2016 навчальному році отримали 4115 учнів, у 2016/2017 – 3959 осіб, у 2017/2018 – 3621 учнів, у 2018/2019 – 3916.

 

Коментар Олега Охредька, експерта з питань освіти Центру громадянської просвіти «Альменда», до відповідей Міністерства освіти і науки України:

Згідно відповіді МОН №1/11-9645 від 04.11.2019 р. МОН не проводить моніторинг освітнього поля тимчасово окупованого Криму, що вказує на відсутність системного підходу до ситуації з освітою громадян, які знаходяться на окупованому півострові.  Відсутність інформації про стан справ в освіті окупованого півострову не тільки не надає можливості розробляти стратегічні плани щодо реінтеграції окупованого Криму, а й реагувати на поточну ситуації, корегувати дії державних органів влади в системі освіти.

Самоусунення МОН від імплементації Рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі від 19 квітня 2017 року погіршує ситуації із захистом прав громадян України в тимчасово окупованому Криму в сфері збереження громадянської та національної ідентичності, що створює критичну ситуації із можливістю навчання громадян України та окупованих територіях рідній мові, вказує на відсутність державної політики в цьому питанню.

Згідно відповіді МОН №4/2896-19  від 04.11.2019 р. МОН щодо навчання дистанційно/екстернантно дітей з тимчасово окупованого Криму МОН не надало відповіді,  вказавши загальні відомості по Україні, в яких відсутня будь-яка інформація щодо навчання дітей з тимчасово окупованого Криму.

За підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні була розроблена Корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів «Безпечний простір» (Схвалено для  використання Інститутом модернізації змісту освіти МОН України (Лист № 21.1/12-Г-300 від 0827.06.2017), яка позиціонується розробкою в зв’язку із тим, що «Українське суспільство сьогодні переживає чергову кризу, пов’язану з багатьма чинниками. Найбільш руйнівною обставиною сьогодення є збройний конфлікт на сході держави». Проте, на сьогодні не відома загальна інформація про впровадження цієї програми, її результативність, проведення корегування та поширення. Також відсутня інформація про інші програми.

Про відповідь МОН №3.4.4/133-19 від 06.11.2019 р. можна сказати, що це звичайна відписка, яка не дає відповіді на поставлене питання, а  імітує відповідь через надання різної інформації в полі самого питання (щодо вступу через Освітні центри «Крим – Україна»). Тобто, запит стосувався статистичних даних, без яких МОН не мало б можливості підводити підсумки і видавати загальну цифру, проте як раз ця інформація і відсутня.

Шляхи вирішення:

За понад п`ять років триваючої збройної агресії держава, на жаль, не спромоглася змінити підходи до задоволення освітніх потреб дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, аби кількість тих, хто вибирає українську освіту, зростала у геометричній прогресії. Зверніть увагу на такі кричущі цифри – на Кримському півострові щорічно понад 13 тисяч дітей стають випускниками, за п’ять років це  – орієнтовно 65 тисяч випускників, а через освітній центри «Крим-Україна» за чотири роки його існування  вступило  до українських закладів вищої освіти 876 дітей з тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя.

Без сумніву державі необхідно терміново переглянути підходи щодо надання освітніх послуг дітям, які проживають на тимчасово окупованій території. Треба знати цих дітей, але без системного моніторингу та аналізу освітнього поля, в якому вони зростають, навчаються та формуються – це не можливо.  Без розуміння їх потреб та проблем, без врахування того, що вони живуть на окупованій території не можливо рухатися у напрямку реінтеграції та деокупації.

 

Шляхи щодо вирішення проблем, які стосується доступу для освіти дітей з ТОТ:

  • удосконалення систем дистанційної та екстернатної форм навчання у школі та закладах вищої освіти;
  • скасування обов’язкового проходження державної підсумкової атестації (ДПА) як форми контролю відповідності освітнього рівня випускників загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів, що надають повну загальну середню освіту, державним вимогам;
  • організації для студентів, які проживали на тимчасово окупованих територіях України, додаткового навчання з таких предметів як історія України, українська мова;
  • організація психологічної допомоги дітям, які проживали на тимчасово окупованих територіях України, під час навчання у закладах вищої освіти;
  • збір статистичної інформації щодо вступників, які проживають на тимчасово окупованій території (ті хто вступив через ЗНО, та освітні центри, з розбивкою по рокам, регіонам звідки вони прибули на навчання, та розбивкою по вишам, куди вони вступили);
  • здійснення постійного моніторингу освітнього поля та якості освіти на тимчасово окупованих територіях України, та встановлення на підставі такого моніторингу спеціальних стандартів освітнього рівня для дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях України;
  • припинення дискримінації дітей за ознакою проживання (реєстрації) на тимчасово окупованих територіях України;
  • врахування фактору збройної агресії Російської Федерації проти України та особливостей проживання громадян України в умовах тимчасової окупації під час підготовки та прийняття нормативно-правових актів в сфері освіти;
  • забезпечення населення тимчасово окупованих територій України достовірною, оперативною та актуальною інформацією, налагодження процесу інформування громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, щодо можливостей у сфері освіти, які надає держава Україна.

 

6 січня 2017 року Україна подала позов у Міжнародний суд ООН з метою залучення до відповідальності за дискримінацію етнічних українців і кримських татар в анексованому Криму. 19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН в Гаазі оголосив рішення, яким частково задовольнив запит України про застосування тимчасових заходів стосовно Росії. Заходи стосуються Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Суд вказав, що Росія повинна утримуватися від обмеження можливості кримським татарам у збереженні їх інститутів, зокрема Меджлісу. Ц цей же день, одноголосно суддями було прийнято рішення, згідно з яким Росія повинна гарантувати доступність освіти українською мовою в Криму.

 

Людмила БОЖЕНКО,

оглядач з питань освіти