Закон про ВЕЗ «Крим»: одних зробив нерезидентами, а інших – збагатив

Закон про ВЕЗ «Крим»Вже минуло півроку як в Україні діє Закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Кожний, хто має відношення до Криму: пересічні кримчани, вимушені переселенці з кримською пропискою, представники малого, середнього та великого бізнесу, на собі відчули плюси та мінуси цього законодавчого акту. Одних він зробив нерезидентами, а інших – збагатив.

«Прийняття Закону було необхідним, – вважає експерт з оподаткування Інна Онищенко. – Адже якимось чином потрібно було владі визначити статус окупованої території в контексті економічних відносин, майнових прав, товарообігу…  Але, на практиці виявилося, що деякі частини цього документу між собою не взаємодіють. Зокрема, в першому розділу, ідеться про існування та правовий статус вільної економічної зони, що передбачає створення  економічних умов для процвітання території, а в другій частині говориться про створення умов, коли максимально обмежуються взаємовідносини, при чому всі, з окупованою територією».

На думку експерта контролюючі органи, які повинні організувати роботу цього Закону поставлені сьогодні у ситуацію постійних запитань. Оскільки не зрозуміло, яким чином разом використовувати першу і другу частину закону, що суперечать одна одній. Більш того, як зауважує експерт, деякі норми цього закону також суперечать рамковому Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» та ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, а також Податковому кодексу України. «Він (закон) створює схему відходу від оподаткування українськими постачальниками в частині застосування нульової ставки ПДВ і несплати акцизу під час постачань товарів (експорту) на територію Криму, що додатково приведе до втрати від несплати цих податків на території України  більш ніж 2 мільярдів гривень на рік», – констатує Інна Онищенко. Експерт переконана, що на даний час Закон про ВЕЗ «Крим» демонструє намір України не блокувати економіку півострову, а навпаки, створює правове поле для економічної взаємодії з півостровом, незважаючи на політичний конфлікт і окупацію.

Виходить, що для одних, окупований півострів став по суті офшорною зоною, де відсутній контроль, оподаткування, не контрольовані бізнесові процеси. А от інші – прості  смертні – таких преференцій від влади не отримали. Для них вільна економічна зона обернулася порушенням Конституції України та міжнародних норм у сфері прав людини. «Замість того, аби випрацювати в ситуації окупації можливі механізми економічного контролю, Закон взявся регулювати права пересічних кримчан та вимушених переселенців, – констатує Ольга Скрипник, правозахисник і керівник «Центру громадянської просвіти «Альменда». – Для чого такі складності, адже всі необхідні зміни, що стосуються прав та свобод можна внести до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

 

Коли влада не може…

Ще до вступу в дію цього Закону громадські організації та експерти зверталися до Президента України з проханням накласти вето – прохання було відхилене. За шість місяців дії закону, не зважаючи на всі його недоліки, не спостерігалось зацікавленості в доопрацюванні документу, ані у представників виконавчої влади, ані у народних обранців. Тому громадські організації вирішили створили робочу групу. «Кожна організація, залежно від напрямку своєї діяльності, працює над своєю частиною законопроекту. Зокрема Благодійний Фонд «Майдан закордонних справ» займається економічним блоком, а правозахисники напрацюють над тим, аби забезпечити захист прав кримчан», – розповіла правозахисниця Ольга Скрипник.

 

Як розповіла експерт з оподаткування Інна Онищенко у новій редакції закону, над яким наразі працюють, було вирішено не використовувати таких методологічних понять як вільна економічна зона та резидент/нерезидент. Тобто закон буде пов’язаний виключно з особливостями ведення державного регулювання економічної діяльності на окупованій території, виходячи з економічної безпеки держави. У свою чергу питання, які пов’язані з фізичними особами громадянами, перенесені в закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Оскільки саме його завданням є захист прав та свобод людей.

Як повідомила учасниця робочої групи Ольга Скрипник її організація вже направила свої пропозиції, по цим двом законам до народного депутата, члена міжфракційного депутатського об’єднання «Крим»,  Георгія Логвінського.  «Адже він єдиний, хто заявляв публічно про те, що займається розробкою змін до закону про ВЕЗ «Крим». У мене не має впевненості, що пропозиції будуть враховані, адже  ми не по всім пунктам з них сходимось. Оскільки у нього більш державницька позиція і він відстоює певні політичні та економічні  інтереси. Наразі також шукаємо можливості співпрацювати з іншими депутатами», – розповіла правозахисниця.

Вона також зауважила, що сьогодні складається досить не гарна тенденція в плані роботи по Криму. Бракує відповідних експертів, які б розумілись на кримській тематиці, з правом законодавчої ініціативи, в першу чергу – депутатів. З 450 депутатів кримчан лише двоє-троє зацікавлених у співпраці, цього вкрай недостатньо для відстоювання на законодавчому рівні прав тих, хто виїхав з півострову і тих, хто там залишився. «Проблема також полягає у тому, що депутати, в принципі, є закритою кастою, яка працює з вузьким колом довірених людей, відсутня відкритість і нормальна взаємодія з громадськістю», – констатує керівник «Альменди».

Посилання на джерело інформації